|
|
| Порушення прав людини по справі Ігоря Коктиша |
Переслідування Ігоря Коктиша правоохоронними органами Білорусі носить замовлений характер з метою розправи за допомогою сфабрикованого звинувачення за його суспільно-політичну діяльність.
Білорусь не може гарантувати дотримання прав і свобод, передбачених Європейською конвенцією про захист прав людини і основних свобод, оскільки не є учасницею даної конвенції. Тим більше що світовій спільноті добре відомі факти порушень прав людини в Білорусі.
Білорусь є єдиною державою в Європі, де продовжується застосування смертної кари.
Згідно сфабрикованого звинувачення по ч. 2 ст. 139 Кримінального кодексу Республіки Білорусь Ігоря Коктиша може чекати покарання у вигляді страти.
Арешт і екстрадиція Ігоря Коктиша до Білорусі є порушенням права на життя, гарантованого ст. 2 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, оскільки є реальна загроза того, що він буде страчений за вироком білоруського суду.
25 червня 2007 року під час арешту проти Ігоря Коктиша були зроблені постріли з вогнепальної зброї з метою його залякування. Також до нього застосували грубу фізичну силу і заподіяли тілесні ушкодження. Його ображали, принижували і чинили психологічний тиск.
Ігор Коктиш хворий бронхіальною астмою, стан його здоров'я прогресивно погіршується, що може привести до летального результату, оскільки надати лікування, необхідне для одужання, в умовах СІЗО неможливо. Так, з 25 червня 2007 року і по теперішній час утримання під арештом приносить йому як моральні, так і фізичні муки.
Арешт і екстрадиція до Білорусі є порушенням гарантій права не бути підданим нелюдяному зверненню, передбачених ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Немає підстав вважати, що зараз в Білорусі до Ігоря Коктишу віднесуться краще, ніж в січні 2001 року, коли його били та катували, , заставляючи зізнатися в злочині, якого він не здійснював. І після чергового допиту при 25-градусному морозі його кинули в камеру голим, забрали життєво необхідні ліки "Астмовент" і поставили перед вибором: або він визнає провину, або вмирає. Страшно уявити, що може його чекати в разі екстрадиції до Білорусі, враховуючи те, що за останні роки його суспільно-політична діяльність лише зросла.
3 серпня 2007 року Ігор Коктиш був арештований постановою Балаклавського районного суду міста Севастополяз метою видачі правоохоронним органам Республіки Білорусь, при чому термін арешту визначений не був. В результаті Ігор Коктиш утримується під арештом з 25 червня 2007 року, що очевидно є порушенням ч. 4 ст. 16 Європейскої конвенції про видачу (екстрадиції).
Арешт, необмежений яким-небудь терміном, може вважатися довільним позбавленням волі, що є порушенням гарантій передбачених ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, так само, як і те, що арешт пов'язаний із звинуваченнями, які раніше в 2001-2002 році вже були розглянуті уповноваженими судами, і у відношенні яких є вступивші в законну силу судові решенія, якими Ігор Коктиш був визнаний невинним і виправданий.
Балаклавський районний суд міста Севастополя в ході судового засідання 3 серпня 2007 року не побажав керуватися ст. 148 і ст. 150 Кримінально-процесуальним кодексом України і застосував найбільш строгу міру необгрунтовано, оскільки Ігор Коктиш не ховався, що підтверджується багаточисельними фактамі і проживав в Україні на законних підставах.
Суд не врахував обставин, що перешкоджають екстрадиції Ігоря Коктиша, а саме п. 2 ст. 3, ст. 11 Європейської конвенції об видачі (екстрадиції), як того вимагає п. 5 постанова Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і терміни затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з їх екстрадицією" і своїм рішенням піддав життя Ігоря Коктиша небезпеці. Таким чином Балаклавський районний суд міста Севастополя надає сприяння в переслідуванні Ігоря Коктиша.
Очевидно, що арешт і екстрадиція здійснюється з метою нового перегляду судових рішень. Такі дії є порушенням права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, оскільки раніше набрали чинності вирок Брестського обласного суду від 07.12.01 і визначення Верховного Суду Республіки Білорусь від 01.02.02, якими Ігор Коктиш був визнаний невинним по пред'явлених йому звинуваченнях.
З моменту затримання Ігоря Коктиша 25.06.07 було порушено право на захист, передбачене ст. 21 Кримінально-процесуальним кодексом України і ст. 29 Конституцій України. На постанову Балаклавського районного суду міста Севастополя від 03.08.07 Ігорем Коктишем у встановлений термін була подана апеляційна скарга, проте результати її розгляду до цих пір не відомі, що є порушенням ст. 6 акону України "Про судоустрій Україні",п. 6
постанов Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання вживання законодавства, яке регулює порядок і терміни затримання (арешту) осіб при дозволі питань, пов'язаних з їх екстрадицією" і ст. 55 Конституцій України.
За час арешту Ігор Коктиш неодноразово звертався в Балаклавський районний суд міста Севастополя з клопотаннями про звільнення його з-під арешту у зв'язку з виділенням терміну арешту, передбаченим ч. 4 ст. 16 Європейській конвенції об видачі (екстрадиції), але суд не реагує.
Ігор Коктиш звертався у всі інстанції відносно неможливості необмежено-тривалого терміну вмісту в СІЗО, але отримував лише формальні відповіді. Це є порушенням права, гарантованого ст. 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, оскільки він не має ефективних засобів правового захисту своїх порушених прав.
|
|
|
| Підтримка |
|
За час перебування Ігоря Коктиша в СІЗО на його підтримку було висунуто 1260 голосів. Всі залишені Вами думки можна прочитати тут.
|
|
| Гімн |
Тысячи рук поднимут свой флаг.
Только вперёд, ни шагу назад.
Скинем оковы силой единой.
С нами Господь, мы - непобедимы.
Наша земля у нас под ногами.
Мы не согласны, не будем рабами.
Только вперёд, и только свобода.
Не мы для власти, а власть для народа.
Знает история сотни примеров,
Как в тюрьмы сажали оппозиционеров.
Но только всегда итог был один.
Кто за свободу, тот непобедим.
То, что Бог дал, того не отнять.
Вот что система не может понять.
Всех не посадишь, всем рот не закроешь
И кровь невинных с рук ты не смоешь.
Ігор Коктиш
|
|
|
